споконвічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
споконвічний — а, е. 1) Який існує з найдавніших часів, здавна; одвічний. 2) Корінний, основний (про населення певної місцевості, представників певного середовища). || Постійний, вічний … Український тлумачний словник
споконвічність — ності, ж. Абстр. ім. до споконвічний … Український тлумачний словник
споконвічно — Присл. до споконвічний … Український тлумачний словник
відвічний — (який існує з найдавніших часів), споконвічний, одвічний, прадавній, правічний, віковічний, вічний, віковий, багатовіковий, вікодавній, прастарий, предвічний, довічний, безвічний, предковічний; первісний (який існує від самого початку) Пор.… … Словник синонімів української мови
довічний — а, е. 1) Який не має початку і кінця; споконвічний, одвічний. 2) Який існує постійно, не зникає; вічний. || Не обмежений яким небудь строком; безстроковий. || Який до кінця життя займається однією справою. || Який продовжується, триває до кінця… … Український тлумачний словник
віковічний — (який існує протягом багатьох віків) вічний, споконвічний, безсмертний, віковий, правічний … Словник синонімів української мови
довічний — (який не має початку й кінця), вічний, споконвічний, одвічний … Словник синонімів української мови
поконвічний — а, е, уроч., рідко. Те саме, що споконвічний … Український тлумачний словник
відвічний — одві/чний, а, е. Який існує споконвіку, з давніх давен … Український тлумачний словник